ПРОЕКТ

 УКРАЇНА

КАСЯНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

 

Від ________№_________

 

с.Касянівка

 

Про встановленя податку на нерухоме

майно в частині плати за землю

 

 

Керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Податковим Кодексом України, Законом України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України», «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» , сільська рада

 

В И Р І Ш И Л А:

 

1. Встановити з 01.01.2017 року на території Касянівської сільської ради Володарського району Донецької області  податок на нерухоме майно в частині плати за землю, згідно з додатком №1.

2. Затвердити Положення про порядок нарахування та сплати земельного податку.

3. Встановити на території Касянівської сільської ради ставку річної орендної плати в розмірі від 3 до 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації на всі види земельних ділянок.

6. Оприлюднити дане рішення на сайті Володарської районної ради та інформаційному стенді Касянівської сільської ради.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань планування бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку сільської ради, земельної реформи, охорони навколишнього середовища та житлово-комунального господарства (Аніміца).

 

 

В.о. сільського голови                                                                                    О.В. Мадіна

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 до проекту рішення

від_______№______

 

1. Платники земельного податку є:

а) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

б) землекористувачі.

 

2.1. Об'єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

2.2.  Земельні частки (паї), які перебувають у власності.

 

3.База оподаткування земельного податку

3.1. Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом України;

3.2.  Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

4.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством;

4.2. Ставку податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановити у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

 

5.1 Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку          яких проведено (незалежно від місця знаходження):

5.1.1. Ставка податку за сільськогосподарські угіддя для ведення товарного сільгоспвиробництва (крім присадибних ділянок) встановлюється у розмірі  0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.2 Ставка податку за сільськогосподарські угіддя для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів встановлюється у розмірі 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.3 Ставка земельного податку за земельні ділянки зайняті під житловим фондом

встановлюється у розмірі – 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.4 Ставка податку за земельні ділянки для ведення особистого селянського

господарства в межах населених пунктів встановлюється у розмірі – 0,03% від їх

нормативної грошової оцінки.

5.1.5. Ставка земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі – 3,0 % від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.6. Ставка земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у власності

суб’єктів господарювання встановлюється у розмірі – 1,0 % від їх нормативної грошової оцінки.

5.2 Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено :

5.2.1. Ставка земельного податку за сільськогосподарські угіддя для ведення

товарного сільгоспвиробництва встановлюється у розмірі 0,1% від їх нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5.2.2 Ставка земельного податку за сільськогосподарські угіддя для ведення

особистого селянського господарства встановлюється у розмірі 0,1% від їх нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5.2.3 Ставка земельного податку за земельні ділянки , зайняті під садами і дачними

будинками фізичних осіб встановлюється у розмірі - 3 % від їх нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5.2.4 Ставка земельного податку за земельні ділянки зайняті під дачно-будівельними, гаражно- будівельними та садівницькими товариствами встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5.2.5 Ставка земельного податку за земельні ділянки різного цільового призначення, розташовані за межами населених пунктів нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється у розмірі - 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 

6.1.Для фізичних осіб.

Від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім осіб які віднесені до четвертої категорії громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на одну земельну

ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

а) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

б)для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і

споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектара;

в) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

г) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

д) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

6.2 Для юридичних осіб.

Від сплати податку звільняються:

а) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів,

реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

б) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають

право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою

пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством.

в)органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів;

г) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

 

Не сплачується податок за:

а) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

б) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або

у стадії сільськогосподарського освоєння;

в) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які

використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

г) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування -

землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

- паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження,

протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

- майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для

зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

д). земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та

фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та

виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

є) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

й) земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них

земельними ділянками на безоплатній основі;

ж) земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших

будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

 

- органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

- якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

- якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

 

- базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

- базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених  підприємств та   організацій, а також

у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

 

- підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

- платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму

податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

- платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

 - за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

- нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення рішення про внесення податку за встановленою формою.

-у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначен у земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

-  за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній

власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

а) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

б) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

в) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

 

- власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

- у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

- облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум

проводяться щороку до 1 травня, до 1 травня видається податкове повідомлення- рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

- при переході переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

- у  разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

-  власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

 

-  підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

- платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди відповідно до встановлених ставок річної орендної плати не менше 3% не більше 12% нормативної грошової оцінки в залежності від виду використання земельної ділянки.

 

Нарахування земельного податку та орендної плати за землю проводиться з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                                       О.В.Мадіна

 

 

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проекту рішення сільської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю»

       

Аналіз регуляторного впливу проекту рішення сільської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю» підготовлено згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Методики проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.

                                     

Місцеві податки та збори – один із значних джерел наповнення доходної частини сільського бюджету, яка направляється насамперед на фінансування бюджетної сфери.

Ставки  місцевих податків та зборів  відповідно до статті 12 Податкового кодексу України встановлюють сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень шляхом прийняття відповідних рішень.

Важливість проблеми полягає в тому, що від рівня ставок місцевих податків та зборів залежить розвиток підприємництва в селі і показник наповнення сільського бюджету.

Місцеві податки та збори враховують доходи, отримані суб’єктами господарської діяльності.

- дотримання вимог законодавства, зокрема норм Податкового Кодексу України;

- оптимізація місцевих податків та зборів на території що входить до юрисдикції Касянівської сільської ради, що дозволить усунути існуючі недоліки та проблеми з цього питання, збалансувати інтереси суб’єктів господарської діяльності, населення, органів влади;

- отримання додаткового обсягу надходжень до сільського бюджету.

Альтернативи рішення проблеми:

- регулювання вищезазначеної проблеми на державному рівні;

- прийняття сільською радою нормативно-правового акту (далі – НПА) – рішення «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю».

Оцінюючи зазначені альтернативи, перевага була віддана другій альтернативі, через те, що в цьому випадку досягти мети можливо в коротший термін, з меншими витратами, з урахуванням особливостей роботи сільської ради і її виконавчих органів та ситуації, яка склалася.

 Механізм розв’язання проблеми приведений у проекті рішення «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю» Проектом:

- детально регламентовані розміри всіх місцевих податків та зборів для всіх платників вищезазначених податків з урахуванням результатів проведеного Касянівської  сільською радою аналізу рівня сплати місцевих податків та зборів. В результаті запропоновано дещо збільшити ставки місцевих податків та зборів в порівнянні з 2014 – 2016 роками.

Прийняття вищезазначеного рішення сільської ради надає можливість:

- отримати додаткові надходження до сільського бюджету;

- збільшити обсяги видатків для забезпечення фінансування повноважень органів місцевого самоврядування.

На досягнення цілей у разі прийняття цього рішення можуть вплинути такі негативні зовнішні фактори, як:

- несплата платниками податків зобов’язань;

- зменшення кількості суб’єктів господарської діяльності;

Позитивними факторами будуть:

- додаткові надходження до сільського бюджету ;

- додаткові надходження до пенсійного фонду ;

- здійснення планування та прогнозування надходжень від сплати місцевих податків та зборів при формуванні сільського бюджету.

Слід  зазначити, що на дію даного акту можливий вплив зовнішніх чинників таких, як прийняття змін та доповнень до чинного законодавства в цій сфері. У подальшому внесення змін до Положень, які регламентують механізм справляння місцевих податків та зборів, можливе у разі зміни діючого законодавства України або виникнення у необхідності у нормативному врегулюванні певних правовідносин.

Планується збільшення надходжень від місцевих податків та зборів до сільського бюджету, пенсійного фонду, зростання кількості СГД, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Додаткового фінансування введення в дію запропонованого НПА не потребує.

Термін дії запропонованого регуляторного акту календарний рік з моменту набрання його чинності, із можливістю внесення до нього змін та його відміни у разі зміни чинного законодавства чи в інших необхідних випадках.

Показники результативності зазначеного рішення передбачається визначити за наступними критеріями:

- статистичні показники, пов’язані з дією акту, а саме:

- надходження місцевих  податків та зборів до сільського бюджету;

- кількість платників місцевих податків та зборів.

Базове відстеження результативності регуляторного акту проведено на етапі його підготовки.

Повторне відстеження результативності рішення сільської ради буде здійснено через рік після набрання їм чинності.

- аналіз статистичних даних, а також опитування СГД;

- відстеження динаміки надходжень місцевих податків та зборів;

- відстеження динаміки кількості платників податків, що сплачують місцеві податки та збори.

Для відстежень буде застосовано аналіз даних бюджетної та податкової звітності.